Читать книгу Вакханалія. Кров та вино онлайн

54 страница из 70

Потрібно поспішати поки Макс не приїхав з роботи. Вода тепла, але не гаряча. Вкинула з мішечка зачаровані квіти від таролога. Кішка, чорна як безмісячна ніч, сидить біля холодильника, вилупила свої зелені очі й жде м'яса. Ніхто не збирається її годувати перед смертю. Алла ніжно бере на руки вусату, йде у ванну. Скидає махровий халат й опускається у воду. Її більше турбує, аби не почалася кровотеча від місячних ніж те що зараз відбудеться. Все-таки це лише тварина, до того ж не породиста. Осінь не розуміє чому цих всіх без породистих не знищать і не залишать лише дійсно красивих тварин. Менструальна кров, та ароматні трави змішується з водою. Далі потрібно промовити закляття. Кицька на диво не супротивляться воді. Вона зачаровано дивиться на Аллу.

Чути дивний вірш старослов'янською мовою. Акустика ванни перетворює це все на незрозумілу кататонію.

Далі потрібно взяти собі відьомське ім’я. Алла кричить.

– Лисичка!!!!

Обнявши кицьку за шию міцно обома руками, жінка намагається втопити тварину. Чорна не здається. Дряпає руки своїй вбивці й заганяє кігті чим глибше. Алла рефлекторно відпускає жертву. На секунду промайнула думка, що не втече двері закриті. Втім кицька просто вискочила на дверну ручку й вже була на кухні. Почувся брязкіт посуду. Відчинене віконце на кухні стало шляхом до порятунку.