Читать книгу Ренідео Новий Рік онлайн

31 страница из 60

Червоний Кенгуру розповідав дуже натхненно, від захвату постукуючи хвостиком по сидінню. Було видно, що він дуже, дуже любить грати! Потім, опустивши очі, він запитав трохи зніяковіло:

– Втім, може, ви хочете послухати наші пісні? У нас з Ему творчий дует. Я граю на диджериду, а Ему за допомогою свого природного надувного мішка на шиї видає звуки – він може бумкати, рохкати і свистіти.

– Звичайно! Так, дуже хочемо! – Навперебій запевнили мандрівники артистів.

– Дуже просимо. – Із граціозною жіночністю додала Желі. Її мудра некваплива мова славно прикрасила бесіду, Трамвай і все сяюче святковими вогнями місто.

Тим часом Трамвай уже їхав вулицями. Він як справжній старожил посміхався старим друзям – деревам, вітринам, переходам… Червоний Кенгуру почав свою гру на диджериду, і Ему дуже серйозно і натхненно вів свою партію, видаючи бумкання й рохкання в належному місці! Це була дивовижна подія – у дивовижному місті дивовижні друзі співали свою дивовижну пісню Любові. Ось яка це пісня:

У космічних світах є невелика