Читать книгу Вакханалія. Кров та вино онлайн

64 страница из 70

– Ти з багатої сім’ї?

– Ні я звичайна дівчина з села, із Житомирщини. В дитинстві ягоди в лісі збирала й не мріяла про таку казку. В нас з Павлом справжнє кохання.

– А ти душу продала, а я от тілами торгую в мене своє модельне агентство. Ми з вами панянко конкурентки на одну й ту ж ковбасу. Але нічого в цих вистачить грошей, і для нас, і для вас. В нас цього добра, як болота, у Вашому поліському селі.

– Душу?

– От, я як перший раз виходила, та й другий душі не продавала. Весілля. Крики гірко, конкурси дебільні. Я сама тамаду попросила мене викрасти, закрилися в туалеті й цей бугай мене порав. Думав такий класний, що я його, аж схотіла. Ніякому чоловіку я не належатиму. Той секс він був лише для мене. Втім таке життя, або ти продаєш тіло, або душу, розлучення така справа, два роки гарно пожила, ще рік потішилася майном, що відсудила, а далі одна печаль. Нікому в цьому світі довіряти не можна. Душу залишила собі, а тілом приходиться торгувати, не тільки своїм. Я тобі по секрету скажу, що я дівчат своїх образити не дам. В нас справжня жіноча дружба та любов, а от чоловікам довіряти не можна. – п'яна мамка заплутувалася в мові – Вони терплять мене тільки через свої потреби. Їм мало своїх жінок, їм мало моїх дівчат, їм мало мене самої, для них особливе задоволення це спокушати жінок один одного. Ставити своїм друзів роги, ось заради чого вони живуть. Тобі так здаватиметься, що ти можеш піти від одного з них, до іншого. Типу він тебе любитиме. Для нього ж це просто спортивний інтерес. Ще один шанс відчути свою виключність та перевагу над твоїм чоловіком.