Читать книгу Мій хід. Вибране онлайн
12 страница из 14
- Був чоловік… І – нема.
- Так улаштований світ.
- Образ вполює пітьма.
- Діл розпорошиться слід.
- Голос навіки помре.
- Зникне думок глибина.
- Інколи сумнів бере:
- часом життя – не мана?..
ЦВИНТАР
- Часом вхрещена межа.
- Доль людських – кінцева…
- Вічність визнала душа
- кожна тут «місцева».
- Все назовні – як в житті:
- буйний квіт початку…
- Жаль, весни не бачать ті,
- хто… були спочатку.
ПІД МУРОМ
- Там де світ бездушний
- зі своїм гламуром —
- скам*янів безхатько
- від біди під муром.
- Повз – чужі парфуми,
- і вогні сигнальні.
- У борги потрапив
- хижі комунальні…
- Як буває – мали
- здобич пазураті.
- Звір у будь-якому
- псевдодемократі.
- А тому – до зиску
- всі шляхи хороші.
- У юрмі вже честі
- не знайти й за гроші…
- Прихистив безхатька
- мур, і бліда хмара.
- Жах коли людина
- між людей – примара…
ОСНОВНИЙ ІНСТИНКТ
- Заперечити – ну як:
- нами вигода керує.
- Друзів вибрала. Відтак
- інші зносини мурує.
- Ми плекаємо зв*язки,
- дурням лестячи пихатим.
- Родичатись залюбки
- нам з такими, їх кохати.
- «Золоті» свати й куми —
- саме те, що нам і треба.
- Вибір – з ким на цей раз ми —
- теж вирішує потреба.
- Несемо за зиску смак
- хабарів численні жертви.
- Не розтулить наш кулак —
- хто очікує… пожертви.