Читать книгу Мій хід. Вибране онлайн
7 страница из 14
- Дощ накрапає.
- Голі – гілки.
- Листя останнє
- впало таки.
- Дріт – обважнілий.
- Вулицям швах.
- Тріснули хмари
- в небі по швах.
- Тьмаві – під*їзди.
- Вікон роздрай.
- Поночі ніби,
- чорт забирай…
- Місто – лякливе.
- Журна – імла.
- Ще одна осінь
- в нурт попливла…
ПЛИН ЩАСТЯ
- Перший ліхтар.
- Перші дива.
- В склянці води
- місяця два.
- Спокою плин.
- Імпульси дій.
- Кава нічна —
- з цукром надій.
- Ось і коктейль —
- з місячних веж.
- Хай би отак —
- скільки живеш…
ЗАВСІДНИЦЯ КАФЕ
- Вона приходить в певний час
- завжди і п*є поволі каву.
- Нема байдужих серед нас
- зустріти панночку ласкаву.
- Вся випромінює добро
- красуня ця тендітно-ніжна.
- Та біль сховавсь під вій шатро:
- душа карається невтішна.
- Хто, звідки, як живе – бозна —
- уваги нашої обранка.
- Чия – не знаємо – вона
- законна жінка чи коханка…
- …Ще буде мить лице святе
- в кафе присутніх милувати.
- Час – панна встане і піде.
- Прекрасна – не скажу як звати.
ДУМКИ У НАТОВПІ
- Поспішають люди.
- Люди течією.
- Долею крізь натовп
- йдуть бозна чиєю…
- Шерехтять шукання
- крильця їх і крила.
- …Он манірна доля
- щось комусь відкрила.
- Хтось відчув жадані
- прояви надії…
- В натовпі чаклунство —
- ну їй-богу – діє.
- Поспішають люди —
- ні тобі вітання.
- А з глоти назустріч
- їм – нові питання…