Читать книгу Мій хід. Вибране онлайн
5 страница из 14
- Липнева спека. Сінокіс.
- Поля від спраги у знемозі.
- Злегка похитуючись, віз
- пливе, як човен, по дорозі.
- Об камінь коси стукотять —
- немов дятли – посеред тиші.
- Кульбаб «метелики» летять.
- Шукають схову в нірках миші.
- Палає сонце. Жар тече.
- В якійсь дрімотливій утомі
- встеляю сіна під плече
- і в сон лечу, немов у домі…
- Дарує постіль запашна
- такий жаданий відпочинок.
- А там – робота дотемна.
- Надії виправдав ужинок.
ДО ТЕБЕ, МИЛА
- От-от зоря мигне остання
- над сонним мороком світів.
- Як птах, з небес зійде світання,
- що так його всю ніч хотів.
- День полетить на сонця крилах.
- З пір*їн його впаде тепло.
- До тебе знов спішу я, мила,
- об час ламаючи весло.
- Безсонна ніч – ціна розлуки.
- Тебе, небесную красу,
- я підхоплю на дужі руки
- і в наше літо понесу.
ПРО ЩАСТЯ
- Невтримний щастя пташок —
- мов блисне у вікні…
- Здається – загостює
- картатий, але ні…
- Він знов у небі цятка —
- ширяє лакімно.
- Дарма його ловити —
- життя вам не кіно.
- Милує і дивує
- його єство живе.
- …Комусь пір*їнка з крильця —
- у когось поживе…
РОЗДАЮ ВІРШІ
- Почуття у рівновазі.
- Гладко на душі.
- Щедро вам навколо себе
- роздаю вірші.
- Є маленьким, є дорослим,
- школярі – у круг.
- Вам і радісно і сумно
- від моїх навкруг
- кучугур переживання,
- філософських глиб.
- Означає це – живете
- ви сповна й углиб.