Читать книгу Мій хід. Вибране онлайн
6 страница из 14
- Ліхтарі. Бруківка.
- Лун луна з кутків…
- Змішаний мій подих
- з подихом віків.
- Парапети. Мури.
- Лінії дзвіниць.
- Ще б сюди карети
- і – до них – візниць.
- Четверик уява
- миттю додає…
- Знов мені натхнення
- вснути не дає.
- Ліхтарі. Антени.
- Мов бузковий – дріт.
- …Що пишу – Слов*янське
- й про Слов*янський рід.
КОЛИ СВІТ НА СТОЛІ
- Листя шовкове. Гілки.
- Місяця срібний півтон.
- Вже у майбутньому десь —
- кільцями вертить Плутон.
- Вечір над містом закляк.
- Тиша – аж кроки лункі.
- Нервам відчутні моїм
- всесвіту сфери тонкі.
- Ламле уява астрал.
- Час – коли світ на столі…
- Книжкою більше віршів
- стане в цю ніч на землі.
НЕЗМІННЕ
- Величина постійна.
- Величина хитка.
- Римую життєопис
- з червоного рядка.
- Змагання гравітацій.
- Суперництво ідей.
- Конгеніальний космос —
- земне єство людей.
- Доводити фізичність
- думок – нема нужди.
- Моя – матеріальна
- поезія завжди.
ВОРОНЯЧЕ
- Не влягтись воронам на ніч:
- в кроні дерева шумлять.
- Кажу кумонькам: «Добраніч!
- Час вже рота затулять!
- Через вас не спить округа.
- Ваш гармидер лине скрізь.
- Той базар нічний – наруга.
- Хоч під землю з шуму лізь».
- Затихає вороняччя,
- підступає темнота.
- Отака важка їх вдача.
- Чорна в кроні чорнота.
- А як ранок заіскриться —
- гай кудись пітьма ворон.
- На помийці буде риться
- чорний блискітний барон.
- І ворона-герцогиня
- буде порпати сміття.
- Що поробиш – господиня
- доля крутить їх життям.