Читать книгу Вакханалія. Кров та вино онлайн

30 страница из 70

Максим не став встрявати в ці крики й доводити, щось навіженій натомість направився до виходу. Брюнетка швидкою ходою бігла за ним, до виходу.

– Кинь монетку, щоб вернутися.

– Я не хочу повертатися в заклад, який належить тобі. Ти нестерпна. Та ще й хвойда.

– Ти все одно повернешся, тут немає куди більше йти, всі сюди повертаються. Навіть Алла Коваль невістка мого конкурента купує товари в мене, вона відвідує мою перукарню і своїм собачкам замовляє одяг в моїй ткацькій майстерні. Всі повертаються і ти повернешся!!! – ображено кинула в слід Люба.

Після того, як та шльондра, згадала ім’я Осені. Макс уважно все слухав та розумів, що це його шанс знову побачити кохану, хоча б перекинутися поглядом. Він не зворушено та гордо відчинив двері та направився до свого автомобіля.

Люба хотіла продовжити переслідування, та глянула на свої капці й зупинилася. Раптом вона скривилася. Їй стало боляче. Власниця торгового центру почала плакати. Бариста швидко закрила прилавок й побігла на допомогу.

– Він вас не вартий, всі чоловіки міста хочуть бути поряд з вами, а минуле, залишилося минулим. Тепер ви порядна та могутня жінка.