Читать книгу Вакханалія. Кров та вино онлайн

7 страница из 70

Ось Лендровер зупинився біля їхнього дому й руда дівчина вийшла з пасажирського місця. Така вся усміхнена й щаслива. Ніби мільйон виграла.

Що їй сказати? Борщу немає є вареники. Вона вже не готує вся в справах. Харчуватися молода сім’я почала із супермаркету.

Автомобіль не глушив мотора та не рухав з місця. Макс просунув наступний вареник до рота. Йому все це не подобається.

Дружина відкрила двері й попрямувала до кухні.

– Я тебе кидаю.

– О так просто й кидаєш, чотири роки прожили, жодного скандалу не мали. Я не розумію?

– Тобі не потрібно розуміти. Документи на розлучення я подала, майна від тебе не прошу, квартира все одно до шлюбу тобою набута.

– Це через те що ми не поїхали цього року в Італію, як ти хотіла?

– Ні, це вже немає ніякого значення. Давай без скандалів. Як жили, так і розійдемося, тихо не гризучи один одному нерви.

– Я ж тобі казав, що гроші потрібні на хабар. Я вже домовився з супервайзером на шоколад. Він мені каже, я не Порошенко, так само найнятий, в мене свої проблеми, допоможеш вирішити, і я тобі твої вирішу. Це гарна робота й гарні гроші. Можливість росту та кар’єра.