Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

51 страница из 75

Зненацька небо темнішає. Верховіття з глухим шепотінням погойдує легіт. Десь вгорі тривожно крюкає зграйка кроншнепів. Зривається стрімкий шквальний вітер. Одразу ж за ним на землю обвалюється моторошна злива. По моїй голові і плечах хльостко періщать льодяні намистини граду.

Та мої войовничі сусіди начеб не помічають, що на них полилася вода й одежа зволожніла до рубчика.

– Зажди, негіднику, ось я скручу тебе в рурку! – бикує Кошлатий Натал, хуторський жмикрут, навалюючись округлим, як барило, черевом на свого худорлявого зятя. Його огруддя здіймається, начеб ковальські міхи. З коміра полотняної сорочки вивалюється олов'яний хрест на плетеній мотузці. Поверх сорочки стовбурчиться короткий кептар. А лице з повним волом скидається на велетенську земну кулю, розкреслену паралелями й меридіанами зморшок. Розпаленілий нападник нещадно репіжить свого невгодного родича й конвульсивно стискає ревматичні пальці на його горлянці.

– Розчави мерзотника, розчави! – в'ється дзиґою поруч свого чоловіка, Кошлатого Натала, Чорнорота Наталиха. Колись вона була стрункою павою, та згодом розпливлася, як тріснута діжа. Завжди скуйовджена, у засмальцьованій фартушині та хустці, з-під якої випинається кучма волосся, ще й з ослячою ямочкою на підборідді. Завершує цей образ ще й її надмірна скнарість і вкрай зіпсутий характер.