Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

47 страница из 75

Бабо Секлето! При цих словах мене начеб пронизує низькочастотний або високочастотний (я кепсько орієнтуюся у прикладній фізиці) струм. Невже в житті може статися такий збіг: я надала Рексові його ж рідне ім'я – Рекс!

– А ти його годуєш?

– Само собейшн! – безсоромно бреше нехлюй, сподіваючись переконати мене у кришталевій білосніжності своїх брудних «риз». На його обличчі чималим шрифтом викарбовується, що ним керує лишень одна мозкова звивина, що наразі розв'язує рівняння, чи дам я йому грошви на пиятику, чи ні.

Ясна річ, що ні, адже я ніколи не пожертвую жодної, навіть ламаної копійчини на шкідливі звички Усвідомивши це. Свиридко Молодший витріщається на мене неприязно, як солдат на вошу.

Як же він мені впікся Як же він мені впікся, цей homo idioticus vulgaris, domesticus, інакше не скажеш! Зайвий доказ на доцільність відродження благословенної латинської мови, ностальгічні спогади про котру передаються нам від пращурів з позаминулих століть.

ГЛАВА 12

НОВЕ СОБАЧЕ ПРИЧАНДАЛЛЯ

Замислившись, я раптом усвідомлюю: вівчарка, коротко прикута до кострубатої жерделі та ще й по-звірячому голодна, страждає саме через Свиридка Молодшого, клятого. А я… замість того, щоб ужити негайних заходів, по службових справах мушу їхати з Помідорівки – до міста.