Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

49 страница из 75

Я пригадую епізод з фільму «Чотири танкісти й собака», де муштрована вівчарка на прізвисько Шарик передавала секретне повідомлення, щільно прикріплене до нашийника. Зачекай, любий Рексе! Невзабарі ти теж отримаєш новомодний нашийник замість обридлої засмальцьованої мотузки. А ще безтурботно стрибатимеш, бігатимеш і досхочу гратимешся в мураві на довжелезному ланцюгу. Вочевидь, твоє нове причандалля далеко краще, ніж у Сірка, що гопцює, задерши бубликом хвоста, на обійсті баби Мокрини. А рингівку я сама тобі сплету зі строкатих капронових ниток. І тоді ми удвох, при повній амуніції, помандруємо до старого яблуневого саду. Тільки цур! не скубати сусідських курчат попід парканами, бо ніхто нам з тобою цього не пробачить! А ще я тебе цукровою кісткою пригощу. Або свинячими вухами чи кривавою кишкою, що я їх зчаста купляю, поласившись на дешевину. І все у нас з тобою буде ангемахт.

Глава 13

СКІЛЬКИ ВАЖИТЬ ВОРОЖНЕЧА

Важко уявити все моє нетерпіння, коли я поверталася до хуторця. Вже ладна була вистрибнути десь посеред поля й побігти швидше за рейсовий автобус-чортопхайку, що по-черепашому повз своїм маршрутом. Коли, зрештою, вийшла в Помідорівці, – ноги начеб линули поперед мене самої. Втім, як до Пряникового Будинку залишився якийсь гороб'ячий стрибскок, рвучко зупинилася, забачивши гурт розгніваних людей.