Читать книгу Вакханалія. Кров та вино онлайн

13 страница из 70

Макс відкрив вино нарізав сир та приготовив ванну для кота. У Відьми не було шансу в боротьбі з п’яним, проте сильним супротивником й прийшлося стати чистою, позбутися минулого вуличного життя. Весь подряпаний, але задоволений чоловік відпустив тваринку, а сам пішов спати.

Зранку кіт лежав уже біля голови нового господаря.

– Це ти мені в рот насрала, признавайся? – Відьма вилупила очі – Ні це я вчора сам, як свиня набрався. От не можна мішати. Не можна, ще в офіс сьогодні.

Перш ніж сходити в туалет Макс погодував та погладив кота. Кіт заспокоює.

– У ветаптеку заїду. Тобі, ще й від глистів, щось треба взяти. Звільнюся, приїду і зразу за роман писати почнемо, щоб Осінь знала кого вона втратила. Може я талант, я от бігав старався заробити, щоб в неї була шубка й чобітки, а вона в них від мене пішла. Закопав свій талант. Я ж колись писав, мене читали. А потім робота, робота… Робота, тільки ці як його накладні пишу. Все, щоб ми з Аллою мали за що в Домініку злітати. Три тисячі баксів просрали, моїх баксів. Півроку роботи. Пів зарплати зберігав у шкарпетці, аби здивувати. Дивуй не дивуй отримаєш…