Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

60 страница из 75

Ледь видершись із мильних бульбашок стороннього лиха, я зрештою повертаюся до розв'язання власних дошкульних проблем. Висмикую з-під обважнілих від дощу кущів свої важкі торби і вже без пригод чимчикую второваною стежиною: повз старий колодязь, крислату шовковицю, уздовж підсліпуватих шиб занедбаної присадкуватої глинобитної халупи з рудою од моху стріхою – до кострубатої жерделі, де на короткій прив'язі стоїть-переминається з лапи на лапу вкрай зголоднілий Рекс.

На путівці зустрічаю босоногого (його капці безнадійно порвалися) Малого Юрася. Знудившись від бездіяльності, він метляється то в один, то в інший бік і щось собі мурмоче.

– Ду-ду-ду! – це Малий Юрась, кумедно випнувши губи, дме у вигадану дудку.

Мені вельми припадає до серця цей клаповухий хлопчак. Приваблює його здоровий глузд і дитинні, не зіпсовані почуття.

Наразі погляд у Малого Юрася похмурий, начеб він не в доброму гуморі. Виявляється, що одразу ж після сніданку сп'яніла Брабра, грюкаючи та скрегочучи залізними засувами, замкнула хату зсередини й заснула, і ще й досі дає богатирського хропака. Вона зачинилася інтуїтивно, ненавмисно, через те, що її рука намацала та звично, по-хазяйському, повернула ключ. І як хлопчак не тарабанив, так і не спромігся потрапити додому. Відтак і вештається хуторцем, гайнуючи час, а мав би дивитися по «телеку» довгоочікуваний мультик про Микиту Кожум'яку, а затим американський анімаційний серіал «Скубі Ду».