Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

65 страница из 75

Гармоніста покохала,

Думала, що жарт,

А тепер болить серденько,

Розпалився жар.

Схоже, що життя налагоджується.

Раптом нашу пасторальну ідилію брутально порушують. Десь із середини занедбаної присадкуватої глинобитної халупи з рудою од моху стріхою чавунними прасками гримають кроки. Розверзаються скособочені двері, і назовні вигулькує, позіхаючи й видихаючи цигарковий перегар – Свиридко Молодший, хай йому трясця!

Одягнений в обвислі спортивки в масних плямах, з торочками на холошах, він пришелепувато зупиняється на порозі. Хитаючись, чіпляється за одвірок. Затим накульгує до нас розгойданою ходою в зношених шкарбунах і вирячується каламутним оком.

Бабо Секлето! Від жаху я полотнію і майже складаюся втричі, так трусяться жижки. Єдине, на що сподіваюся – мо» вдасться якось домовитися ладком.

– Салям, молодче, – удавано підлабузнююся, зі страху вживаючи арабізм, та заходжуся пояснювати, звідки взялося в собаки нове причандалля. Детально повідомляю про щойно вжиті санітарні заходи. Насмілююсь натякнути на своєчасне годування й обов'язкові прогулянки. Зрештою з жахом усвідомлюю, що мене ніхто навіть не слухає – де вже там, щоб почув!