Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

70 страница из 75

Під несхвальні вигуки й саркастичні коментарі Сліпого Кота я хапаю в оберемок усю об'ємну купу, пхаю її до полотняного джуту і, відсапуючись, тягну навпростець, не важко здогадатися, куди.

Глава 19

МАВПЯЧА ПРАЦЯ

Застилаючи Свиридкові Молодшому постіль на кульгавому тапчані, «розмальованому» сумнівними жовтуватими патьоками, я на мить зупиняюся. Мене раптом охоплює бажання випростатися на весь зріст і голосно заспівати «За світ встали козаченьки». Гримнути так, щоб ця маршово-похідна пісня лягла на повну широчінь голосу й солодко різала всередині. І, найголовніше, щоб вона спромоглася вдихнути в це недолуге горе-господарство присмак нового, гідного життя. Чом ні? Адже коли душа переливається з голосу на спів, вона здатна творити дива.

Я по-боксерському збиваю пір'яну подушку, дбайливо розпрямляю мережене запинало у дрібну клітинку, як у музейній експозиції розкладаю на тапчані волохатий рушник з кольоровою облямівкою та одежу, яку я разом з усім цим принесла.

Павук з довгими колінчатими лапами, що похмурим буркотуном висить у кутку, лякливо й немовби осудливо спостерігає за моїми діями.