Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

71 страница из 75

– Так отож, друже мій, – повчально звертаюся я до нього, – господарство вести – не павутинням трясти.

Затим я вдруге бігцем прямую до Пряникового Будинку. Цього разу примудряюся витягти зі схожого на контрабас буфету і приволокти до занедбаної присадкуватої глинобитної халупи з рудою од моху стріхою дві каструлі, невеличкий чайник у жовтий горошок і неглибоку латунну миску з трьома тарілками. Картинно викладаю кухонне начиння на брудний берестовий короб побіля віконця. Сам короб обгортаю шматинкою барвистих шпалер. Прикрашаю порожньою сулією, декорованою бузковим ягелем. Що ж, зрештою доволі непогана ікебана виходить!

Двиготять напівзогнилі тесані дошки, які вже й забули, що колись називалися долівкою. Це я, радіючи з результатів своєї праці, хвацько вистукую підборами запального тропака. Іскринки блискучого пилу мерехтять довкруж. Звідкілясь випурхує ціла зграя молі.

Ге-ге-гей! Ще крапелинка, ще крихта фантазії й зусиль – і занехаяна присадкувата глинобитна халупа з рудою од моху стріхою розцвіте від нових порядків і звичок!