Читать книгу Вакханалія. Кров та вино онлайн

40 страница из 70

– Ну я думаю все скінчилося.

– О ні все тільки починається. Зараз прийде Лисичка, Алла Коваль ти ж за нею сохнеш.

– З чого ти взяла?

– Не я, а Люба, вона все знає, вона ж чаклунка. Тільки добра. От зайде ця руда хвойда сюди ми з тобою сидимо. Вона й оком не зморгне піде за одягом для своїх песиків. Фе.. Бридота, більше за собак думає ніж за людей. Ти ж хочеш, щоб вона приревнувала.

– Ну ти ж кажеш, що вона не здригнеться. Звідки тобі знати?

– Любов знає все. Не здригнеться Алла. Я просто бариста. Занадто балакуча баристи. Мені перепаде на горіхи за це. – Гоца й сама догадувалася, що в неї в голові полова, по іншому бути не могло зважаючи на її дитинство. – А от коли вона виходитиме, то на моєму місці вже сидітиме Любов. От тоді Лисичку й почне колошматить. Вона добре знає, хто така наша Любов, що вона тут перша в місті дівчина і їй конкурентка. Баби вони такі, а твоя Алка, якраз типова баба. Своїм розумом думати не вміють. Її візьме ревність. Ти раптом станеш для неї цінністю. Якщо це хоче альфа самка значить це щось добре.