Читать книгу Вакханалія. Кров та вино онлайн
44 страница из 70
– Ти просто не знаєш, що таке кохання.
Макс вийшов з торгового центру. Люба знову заплакала, але тепер тихо, щоб не привертати уваги. До неї підійшла Гоца.
– Ну, що ти в ньому найшла. В цьому світі є купа бородатих дядьків з животиками.
– Я його не вибирала. Це зробила за мене Осінь, тобі не потрібно цього знати ти занадто багато говориш.
Макс рухався до автомобіля, він тільки мигцем побачив, як Алла Коваль відкрила двері свого Ланд Ровера.
Втім вже за мить Лисичка поспішала навздогін Максу та навіть забулася про свого песика в середині. Той гавкав на всю, але господиня не звертала увагу.
– Макс, Макс – чоловік діяв повільно так, як його підготувала Люба – я ти змінився поправився, завів бороду, але я відразу тебе впізнала спустившись донизу з другого поверху.
– Справді. Ми ж з тобою чотири чи навіть п’ять років прожили, пів світу об’їхали, всю камасутру перепробували й ти мала мене не впізнати?
– Макс, я завжди відчувала від тебе таку ніжну енергію, але потім цей побут все змінив. Між нами все пропало. Тут з’явився в моєму житті Павел від нього була така нестримна чоловіча сильна енергія. Це напевне через те, що він лев по зодіаку. Але тут я побачила тебе й відчула, що ти якийсь не такий, якийсь особливий. На мене наплинули спомини про минуле. Ти ніби реінкарнацію пройшов, став якимось іншим. Почистив ауру чи що? Я чула про таке.