Читать книгу Вакханалія. Кров та вино онлайн

46 страница из 70

– Так, але це не те саме, що хворе серце, це все в голові, вона непередбачувана. Як їй скажуть голоси, так вона зробить.

– Поки що, ці голоси їй кажуть бути зі мною. Я теж хочу мати щастя ти своє знайшла в Павлові.

– Я..Я зараз невпевнена в мене повертаються почуття до тебе. Якби не так то нехай та Відьма й сукуб вже з’їсть твою душу цілком. Але ні, я відчуваю ту енергію яка йде від тебе – Алла поклала свою руку на груди Максу – не хочу тебе втрачати. Ти все одно всього про неї не знаєш.

Макс з пересердя відкинув руку дівчини. Цю реакцію він не контролював. Йому хотілося кричати й розповідати про свій рік самотності та сльози, які він пролив за нею, за його Аллою. Його Осінь…

– То, що поїдеш кинеш карти таро? Чи спитаєш у свого астролога, як тобі бути? Любині голоси дають відповідь швидше.

– Ти не розумієш справа не в тому, що вона хвойда, чи шизофренічка. Це все набагато гірше.

– Ну, так розкажи мені. Просвіти мене нетямущого, не прозорішого обивателя з Вашими приколами.

– Макс чому ти так зі мною. Я могла це все ковтнути й поїхати додому, але я поряд з тобою тут, щоб застерегти тебе від дурниць.