Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

34 страница из 75

Правду кажуть, що дітлахи не відають ні вчорашнього, ні завтрашнього. Усе в них відбувається лишень тут і зараз.

Рекс конче потребував цих ігор та забавок. Він, звісно, цінував, що хлопчак до нього добре ставився, і щодалі більше виявляв беззастережну відданість, пантруючи кожний рух свого хазяїна. Хлопчак неначе наділяв його психологічною силою. Пес прагнув йому сподобатися і в усьому брав з нього приклад, – звісно, на свій собачий розум.

На жаль, непросто складалася доля самого Малого Юрася. Батьки виявили до нього увагу лишень у пологовому будинку, коли син з'явився на світ. Бо надалі всі їхні думки зосередились на пиятиці й перманентних дріб'язкових сварах. Зрештою вони й зовсім розбіглися. Влаштували нові сім'ї, в яких не знайшлося навіть крихти місця для первістка.

Не відшукалося для Малого Юрася жодного, бодай невибагливого кутика ні в материнськім, ні в татковім серці. Батьки ніколи не схилялися над його дитячим ліжечком, начеб два могутніх неба, не підтикали з турботою постіль, не колисали. Єдиним, хто приголубив хлопчака, виховав як міг і по- справжньому любив, був його неперевершений дід. Він зчаста брав сирітку на рибалку, веслуючи в надувному човнику з жорстким каркасом.