Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

36 страница из 75

Певна річ, то був натовп медуз. Інколи їх збирається стільки, що вони, як висловився Конан Дойл у «Лев'ячій гриві», утворюють цілі кучми жалючого й пекучого павутиння. Щоправда, письменник трішки перебільшив: людина – то завелика здобич для цих мерзенних істот, та й опік їхній здебільшого не смертельний, хоча й отруйний.

Давньогрецькі міфи розповідають, що жили собі колись три сестри Горгони – Стено, Евріала й Медуза. Досить їм було кинути бодай один погляд на щось живе, як воно вмить перетворювалося на каміння. Замість волосся на голові в тих сестер ворушилися змії. От на честь третьої й назвали медуз.

Ті яскраві морські враження назавше відклалися в хлопчачій душі.

Після раптової смерті діда скінчилися безтурботні Юрасеві одіссеї. Дитинне щастячко його спливло, начеб вода у бредні: поки тягнув – надутий, а витягнув – порожній. Виховувати його, вчити уму-розуму, перевіряти уроки, навіть просто, по-батьківському, скуйовдити чуприну – тепер не було кому.

Так і тинявся Помідорівкою з раннього рання до темряви безпритульний дітвак, негодований, босий, у брудній заношеній сорочечці. Він схуд, тож дірявий одяг телепався на ньому, як на кілкові. До того ж очманіла від винної пари Брабра взяла собі за звичку зачинятися зсередини й не впускала онучка до хати. Йому доводилося ночувати просто неба на обійсті, зарившись у хутро свого собаки.