Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

40 страница из 75

Цей лобуряка обрав стан повного опрощення, за визначенням Льва Толстого, та, на жаль, у найгіршому сенсі цього слова. Зрідка, як зоологічний дикун, він варив собі якесь каламутне їдло прямо на камінні в перехнябленій коморі за хатою. Або смажив щось протухле на лозинках. І нужду свою справляв у тій самісінькій коморі, щоправда, у протилежному куті. Сягнувши соціального споду, цей скурвий син спускався ще нижче й нижче, на саме днище.

Ось я й замислилась: а чи людське життя він проживає? Де його, притаманні сапієнсам, працелюбність, цілеспрямованість, самовіддача й інші риси? У чому сенс цього людиноподібного існування, якщо він з такою впертістю живе за законами найпростіших одноклітинних істот? Якщо не послуговується й малою дещицею потенційних можливостей, закладених у людську сутність?

Дев'яносто вісім років прожив англієць Бертран Рассел. Свою автобіографію він супроводив короткою нотаткою «Заради чого жив», де написав: «Три пристрасті, прості й нездоланні, володіли мною упродовж життя: жага любові, прагнення до пізнання і співчуття до людей. Любов і наука, наскільки вони взагалі досяжні, вабили мене до небес, а жалість до людей повертала на Землю. Я намагався, як міг, обеззброїти зло. Ось це і було моє життя. Якби мені запропонували почати заново, я прожив би його саме так».