Читать книгу Спогади мелодії онлайн
2 страница из 21
Під кінець свого вступу, автор виражає подяку своїй родині та друзям, без підтримки яких він і рядка би не написав.
Дякую!
Приємного читання!
“Не опускай очей ти від ударів року. Той хто пав духом Згине раніше строку”
Омарям
Спогади мелодії
Одного вечірнього дня, у невеличкому але багатим на історію містечку в Швейцарії, під кінець робочого дня, в офісі одного філіалу крупного всесвітньовідомого видавництва, журналіст даної газети на ім’я Артур, простий хлопець середнього зросту на вигляд не більше 28 років із світлим волоссям, здав свою ново-написану статтю на перевірку керівництва. Після ретельного читання статті “Бульдог”, саме так між собою називали колеги редактора, через великі щоки та тяжкий характер, виразив свою думку про статтю Артура:
– Ви отримуєте гроші за друкування гідного матеріалу, гідного нашого видання, а не за цю словесну витівку, яку Ви видаєте за якісно виконану роботу.
На що Артур одразу ж відповів:
– Мета моєї роботи полягає в тому, щоб донести до суспільства історії, які в першу чергу гідні його самого, а вже потім Вашого видання.