Читать книгу Спогади мелодії онлайн
6 страница из 21
Щоб не втрачати час та навички журналістської діяльності, Артур згадав роки свого студентства та розпочав вести блог, на якому описував різні людські історії та писав статті новинного характеру. Наступного тижня, у зв’язку із втратою робочого місця, Артур влаштувався на роботу до невеличкого видавництва, де займався написанням некрологів та автобіографій, не забуваючи вести свій блог, який завдяки креативному написанню матеріалу Артуром зміг зацікавити певну аудиторію осіб.
Одного вечора, після роботи, Артур вирішив пройтися містом. Вечір був теплий, сонце вже сідало за горизонт, а вулиці міста були порожніми, як ніколи. Прогулюючись біля Женевського озера, у якому спокійно плавали лебеді, а вода у озері наче сміялася від лоскоту вітру, Артур вирішив відвідати одне з кафе міста, що знаходилося неподалік від озера.
За столиками на веранді було порожньо, хоча й вечір не здавався прохолодним але відвідувачі закладу все одно вирішили сидіти у більш теплій та комфортній обстановці за столиками й барною стійкою всередині самого кафе. Гостей було не багато але водночас і не мало, кожен сидів за окремим столиком, ведучи дружні бесіди або просто насолоджуючись мелодією, яку грав піаніст сидячи за стареньким роялем посередині закладу.