Читать книгу Спогади мелодії онлайн

11 страница из 21

Подружившись із Владиславом, Дмитро став проводити разом із ним дуже багато часу. Хлопцям подобалася компанія один-одного. Вони обидва мали дуже багато спільних інтересів, особливо пов’язаних із музикою. У Дмитра ніколи не було проблем у спілкуванні із людьми але такого справжнього та щирого друга, як Владислав у нього раніше не було.

Владислав також дуже цінував спілкування із Дмитром, адже його батько раніше не давав змогу спілкуватися із звичайними дітьми, як Дмитро, а тільки із дітьми своїх заможних та впливових друзів. Відвідуючи музичну школу, Дмитро іноді страждав від цькування деякої групи хлопців, які грали набагато гірше Дмитра, а із появою в його житті Владислава, всі образи у бік Дмитра припинилися, так-як хлопці завжди були разом, а цькувальники боялись батька Владислава, що не могло не радувати Дмитра.

Через деякий, приблизно у дев’ятому класі, обидва хлопця потрапили на головний музичний конкурс своєї країни для юних музичних талантів. Конкуренція була дуже велика, тому друзі дуже переживали за свої результати. Рішення приймали під кінець заходу, тому ажіотаж буж дуже високий. За рішенням комісії було вирішено віддати Дмитру 1-місце у конкурсі, а Владислав посів третє. Обоє з хлопців були дуже раді тому, що посіли такі престижні місця у не менш престижному конкурсі своєї країни. Чого не можна було сказати про батька Владислава, який розраховував на те, що його син посяде краще місце на конкурсі але такий юний талант, як Дмитро затьмив всіх своєю грою.