Читать книгу Спогади мелодії онлайн
16 страница из 21
Анна грала на скрипці, навчаючись у тій же консерваторії, що й Дмитро. Анна була дівчиною неймовірної вроди, стрункою, пишноволосою та неймовірно виразними й глибокими очима. Ця дівчина повністю заполонила серце Дмитра, через що хлопець не міг дати собі аж ніякої ради, думаючи про неї і в день, і вночі.
Це було справжнє кохання, що їх охопило та найважливішим було те, що воно було взаємним. Молоді люди стали проводити разом весь всій вільний час, відвідуючи театр, кіно, гуляючи алеями та милуючись вулицями міста й один-одним. З певним проміжком часу, вони стали грати в тандемі, Дмитро на роялі, а Анна неймовірно ефектно доповнювала гру Дмитра власною грою на скрипці. Дмитро та Анна, як і всі нормальні люди сперечалися на різні теми, які ледь не доходили до бійок але одразу ж мирилися, не витримуючи більш ніж 2 годин у розлуці. Простими словами, вони просто жили.
Але на жаль на 4 році навчання сталося те до чого ніхто не міг бути готовим. Під час однієї з репетицій, перед зимовим виступом, Дмитро почав не потрапляти в такт та грати не по нотах, періодично чуючи дзвін в ухах, через що він був вимушений грати дивлячись на ноти мелодії, хоча не користувався ними із самого дитячого віку, коли тільки вчився грі на роялі. Після ретельного обстеження у лікаря, було виявлено, що Дмитро втрачає слух. Повної втрати слуху можна буде уникнути, якщо хлопець не буде знаходитися у шумних місцях та буде будь-якими способами його уникати.