Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

20 страница из 75

Чесно і праведно ніс свою службу КамАЗ, цей трудолюбний «герой бездоріжжя», єдиний годувальник чималої сім'ї, що, як і раніш, тулилася у затісній дідовій хаті. Втім, з перебігом часу житлові негаразди якось утряслися. Діти подорослішали й кожен побудував власну долю, як хто зумів.

Євстолія, єдина дочка поміж синів, взяла шлюб і переїхала до чоловіка чи то у Вишгород, чи то у Демидів.

Старший син, Тарас, також побрався, однак невдовзі розлучився. Вдруге взяв жінку з дитятком, набагато старшу за себе, і зажив у приймах.

Середній син, Гнат, не мав ні дітей, ні пари, тож мешкав бобирем у дідовій господі.

Недоля спіткала синів-близнюків – Фірса і Фрола. Якось Фірс, що страждав на алкогольну епілепсію, впав долілиць в невеличку дощову калюжу. Ним стало нещадно бити, і тут би притримати його за голову, як це зазвичай роблять, та поруч нікого не було. Тож бідака захлинувся, підтвердивши прислів'я: «П'яниці море по коліно, а калюжа – по вуха».

Фрола «кирпата свашка» в чорному очіпку наздогнала підтюпцем на крутім узвозі поза містом, коли той, перебуваючи в хмільній нестямі, хилитнувся назустріч причіпному грейдеру, що пішов юзом.