Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

15 страница из 75

Натхненний власною, піднесеною, як йому вважається, промовою, Сліпий Кіт пересмикує плечима й нетерпляче очікує на мою відповідь. По паузі закидає ногу на ногу, гойдає капцем і вдає, що знудився.

– Не втелепав? Отакої! – засмучена млявим розумом неотеси, я нахиляю голову, наче бичок, що готується стати на прю. Втім, вчасно спохоплююся: невже хоч хтось із роду котячих був здатен відрізнити зерна від полови?

– Не хвилюйся, коте! – звертаюся примирливо і лагідно, – мо», в тім і зачаїлася справжня мудрість, щоб нічогенько не петрати. Головне, що ти вдало порядкуєш у Пряниковому Будинку, невсипно пораєшся і даєш лад побутовим клопотам. Ще й збираєшся мій портрет намалювати вуглинкою. А якщо на тебе нападе гикавка, згадай просту пораду: підніми догори обидві лапи й так замри.

Глава 4

ШЛІФОВАНА ПЕРЛОВКА

На червневих квітах спочиває ніч. За шибою по вершечках дерев котиться повня. Однак я все ще совгаюся у своєму ліжку з хромованими бильцями. Зрештою обійми Морфея приборкують мене й заколисують. Я засинаю, підібгавши ноги під бамбукове укривало. Побіля моєї постелі, на ломберному столику застигають у спокої мої золотаві недороблені витинанки. Завтра я знайду час перебрати нитки, щоб не сплутати симетрію чудернацького візерунка.