Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

10 страница из 75

Раніше моє зворушливе співчуття викликав дворнячка, на ім'я Сірко, що гопцював на довжелезній мотузці, задерши бубликом хвоста, на обійсті баби Мокрини, моєї сусідки навпроти.

Я припасаю Сіркові яловичі мозкові кістки, смажену кров і ковбасні обрізки. Упродовж усієї зими, коли я, дачниця, з'їжджаю з хуторця до великого міста, – день за днем, тиждень за тижнем накопичую в морозильній камері ласі харчові недоїдки. І по весні влаштовую Сіркові справжній м'ясо-ковбасний бенкет.

Наразі я усвідомлюю, що Сірко, як порівняти з прикутим псом – гоноровий княжич. Адже бояринує на своїй шворі, задерши бубликом хвоста, посеред просторого подвір'я, навпроти парадного ґанку. Все, що діється в радіусі його ревного дозору, – панорамно розгортається перед ним, як перед усюдисущим капітаном, що пильнує за штурвалом вітрильного судна.

Сірко невсипуче контролює всіх гусок, індиків, півнів і курей довкруж. Він підлабузницькі лащиться до односельців, що приходять до баби Мокрини: родичів, сусідів і знайомих. Буває, виканючує вередливим гавкотінням зайвий сласний їстівний шматок.