Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

8 страница из 75

Якось я вийшла у двір, тримаючи в руці, як тоді було заведено, кавалок білої здоби, змащений вершковим маслом і полуничним джемом. Не встигла навіть відкусити, як оглушливо грюкнули вхідні двері і з сусіднього під'їзду шурею-бурею вилетів «Собака». Він ошелешено озирнувся довкруж, сфокусував на мені свій отетерілий погляд і, тупочачи збитими черевиками, семимильними кроками понісся на мене, роздуваючи ніздрі, як бик на червоне дрантя.

Бабо Секлето! Мені стало лячно! Затьмарило очі, задзеленчало у вухах, закалатало серце. Небо розгойдувалося над головою як велетенське вагадло. Не втримавшись на підкошених ногах, я впустила бутерброд маслом вниз, як це завше буває, сама від жаху впала на землю та розчавила їжу своїм тілом. Так і завмерла. Щільно заплющила очі, шию втиснула глибоко в плечі й приречено приготувалася до найгіршого.

Раптом почула неподалік багатоголосий дівчачий вереск і зойк. То мої подружки, розгледівши шибайголову, сипонули врозтіч за законом натовпу, хто куди, навтьоки. І тоді сталося несподіване: «Собака», неначе мисливський пес, повернув ніс за вітром і різко змінив траєкторію свого чвалу. В мить забувши про мене, він з азартом рвонув наздоганяти тих, хто давав драла.