Читать книгу Під сузір'ям Рекса. Психологічний роман онлайн

18 страница из 75

– Нумо, хлопці, до мети: набивати животи!

Мені іншого не залишається, як повернути його з неба на землю. Адже се вариво не йому, а «тому собаці».

Щойно страва приготована, я локшу туди кілька сардельок і, з повною до країв полив'яною посудиною, у денервовому поспіху рушаю вже знаним маршрутом.

Сліпий Кіт пильно дивиться мені вслід. Хтиво цмокаючи губами, він приспівує: «шабадабада, шабадабада» й неквапно човгає до схожого на контрабас буфету. Вуса його ворушаться, бо чують поживку. Він відчиняє скляні дверцята, виймає з криївки глиняну ринку, зсуває з неї покришку та без жодних докорів совісті присмоктується до товчеників та шуликів з медом, що мене пригостила баба Мокрина. Запиваючи споживане узваром, жадібно глитає просто з глечика.

Тим часом я огинаю колодязь, продираюся крізь віття крислатої шовковиці, завертаю за ріг занедбаної присадкуватої глинобитної халупи з рудою од моху стріхою й опиняюся біля перехнябленої комори, де на мене, без сумніву, чекає «той пес».

Невибагливий щодо потрави, він пожадливо, похапцем проковтує геть чисто все, що я принесла. Спостерігаючи, як він старанно ковтає й вилизує, мої очі зрадницьки зволожніють.